Як вести бізнес в Чехії?

Посібник для всіх з підприємницьким духом з України та інших країн

Вступна частина

Чеська Республіка є країною, яка прийняла значну кількість українських біженців і забезпечила їм режим тимчасового захисту, й разом з тим надає Україні значну фінансову, гуманітарну та іншу матеріальну допомогу. 

З початку війни в Україні Міністерство внутрішніх справ (МВС ЧР) видало близько півмільйона віз тимчасового захисту. Найбільше осіб з тимчасовим захистом осіло в Празі, Центральній Чехії та Південноморавському краї. Більшість прибулих зацікавлені у поверненні в Україну, як тільки це дозволить ситуація. Проте є й такі, хто розглядає можливість залишитися жити в Чехії назавжди. 

Багато з цих людей скористалися тим, що режим тимчасового захисту супроводжується вільним доступом до ринку праці, і знайшли собі роботу. Однак й у цій надзвичайній ситуації очевидно, що люди з вищою освітою та кваліфікацією не можуть одразу знайти відповідну роботу і часто працюють на менш кваліфікованих позиціях. 

Втім економічна залученість українських біженців може мати й форму малого бізнесу. Український досвід ведення бізнесу в Чехії вже існує, адже у ЧР вже багато років працює значна кількість українців – приватних підприємців чи власників компаній різного розміру. 

Іноземець, який хоче розпочати здійснювати у Чехії підприємницьку діяльність (якщо він не з ЄС та асоційованих країн), повинен мати дозвіл на проживання в Чехії. Якщо іноземець отримав у ЧР притулок або статус тимчасового захисту, то цей дозвіл йому не потрібен і він може вести бізнес так само, як і громадянин Чехії. Іноземець може відкрити бізнес в ЧР декількома способами, найпоширенішими є ФОП та товариство з обмеженою відповідальністю.

Ця брошура має стати корисним посібником і допомогти зробити перші кроки на шляху до того, щоб започаткувати бізнес в Чехії.

Переваги індивідуального бізнесу

Займатися індивідуальним бізнесом як так звана «самозайнята особа» (ФОП) має, порівняно з трудовими відносинами, свої переваги та недоліки. Самозайнятість дуже сильно пов’язана з особистісною природою кожної людини – чи віддає вона перевагу вільному прийняттю рішень і особистій відповідальності за себе чи своїх близьких, несучи при цьому певний підвищений ризик, чи ні. Основним мотивом самозайнятості є для більшості людей свобода власне здійснення підприємницької діяльності як самозайнята особа, тобто можливість самостійно визначати, як виглядатиме їхня щоденна робота, як вони її організовуватимуть, коли й де будуть виконувати. 

Приватні підприємці та ФОП несуть відповідальність лише перед собою, що є великою відмінністю в порівнянні з трудовими відносинами; на відміну від працівників, вони можуть змінювати свою діяльність відповідно до своїх уявлень, але, звичайно, також в залежності від вимог відповідного сегменту ринку.

З практичного досвіду індивідуальних підприємців випливає ряд переваг індивідуального бізнесу:

Різноманітність

Кожен клієнт має свої часто дуже різноманітні вимоги. Цьому також сприяє те, що ФОП, крім своєї кваліфікованої роботи, зазвичай займається також іншою діяльністю, яка безпосередньо з нею не пов’язана – не лише «виробляє» чи надає послуги, а й веде перемовини з клієнтами та забезпечує все інше необхідне для роботи (матеріали, логістику, оформлення документів, ведення бухгалтерського обліку та податкові питання тощо).

Адаптивність

На відміну від великих компаній, самозайняті особи здатні дуже швидко адаптуватися до змін і вимог нових тенденцій у своїй галузі.

Свобода

Беззаперечною перевагою є також можливість обирати собі співпрацівників, якщо вони для підприємницької діяльності потрібні; ФОП може залучити до свого бізнесу й свою сім’ю як осіб у кооперації.

Фінансові переваги

З фінансової точки зору, особливою перевагою ФОПів є те, що вони мають нижчі обов’язкові внески (соціальне та медичне страхування), ніж наймані працівники. Це пов’язано з тим, що вони несуть бізнес-ризик і отримують від держави мінімальні виплати. Для деяких людей може бути аргументом на користь того, щоб виконувати свою роботу як самозайнята особа, а не як найманий працівник, також нижче оподаткування.

Хто або що є ФОП (OSVČ)

Абревіатура ФОП означає «фізична — особа підприємець». Щоб отримати дозвіл на підприємництво у формі ФОП громадяни України повинні відповідати тим самим умовам, що й громадяни Чехії:

  • Бути старше 18 років;
  • Довести свою доброчесність, надавши виписку про відсутність судимості;
  • Відповідати вимогам щодо професійної кваліфікації (в інших видів підприємницької діяльності, ніж ті, що підтвердження кваліфікації не вимагають).

Крім того іноземці повинні надати підтвердження легального проживання в ЧР. З огляду на поточну особливу ситуацію громадян України, які прибули до Чеської Республіки внаслідок збройного конфлікту в Україні, їхній основною посвідкою на проживання в країні є віза толерантності, або режим тимчасової охорони. Крім усього іншого, це дає громадянам України вільний доступ до ринку праці, а також можливість здійснювати підприємницьку діяльність. 

Заява на отримання ліцензії на підприємницьку діяльність для громадян України подається після заповнення простої форми та супроводжується такими документами:

  • Посвідка на проживання в Чехії – на практиці це відповідний код у паспорті або електронному листі від МВС ЧР, який підтверджує режим тимчасового захисту;
  • Довідка про несудимість з України;
  • Підтвердження власника об’єкта нерухомості про згоду з його використанням як юридичної адреси підприємства;
  • В залежності від виду підприємницької діяльності – підтвердження про визнання кваліфікації (не потрібно у видів підприємницької діяльності, де кваліфікація не вимагається).

Ліцензія на підприємницьку діяльність, видана українським громадянам у цій ситуації, дійсна на час їхнього перебування в Чехії.

Особливістю здійснення підприємницької діяльності ФОПа є так зване особисте споживання. На практиці це означає, що ФОП може в будь-який момент і без будь-яких обмежень використати свої «бізнесові» гроші на приватні потреби, зняти або перерахувати їх на особистий рахунок. Інша сторона медалі одноосібного підприємництва полягає в тому, що одноосібний підприємець відповідає усіма своїми активами за всіма зобов’язаннями, які виникли в ході ведення бізнесу.

Як отримати ліцензію на підприємницьку діяльність

Підприємництво регулюється Законом про підприємницьку діяльність № 455/1991 у його поточній редакції (далі тільки «ЗПД»). Основні умови початку підприємницької діяльності визначені в ст. 6 закону – дієздатність і доброчесність (підтверджується довідкою про несудимість).

КРОК 1 – ЗАПОВНЕННЯ РЕЄСТРАЦІЙНОЇ ФОРМИ

Особа стає самозайнятою особою, заповнивши ЄДИНУ РЕЄСТРАЦІЙНУ ФОРМУ (“JEDNOTNÝ REGISTRAČNÍ FORMULÁŘ”) в будь-якому органі ліцензування (так званий Центральний реєстраційний пункт), який забезпечує всі обов’язкові та необов’язкові реєстрації та повідомлення (започаткування бізнесу, реєстрація для сплати податку на прибуток та повідомлення в медичну страхову компанію та управління соціального забезпечення).

Після заповнення анкети необхідно підписати її та сплатити адміністративний збір у розмірі 1 000 чеських крон в Управлінні з питань ліцензування торгівлі. Не забудьте взяти з собою посвідчення особи!

  • Заповнити єдину реєстраційну форму можна онлайн за адресою https://bit.ly/3MstbKA
  • Все, що вам потрібно зробити, це вибрати, чи бажаєте ви вести бізнес як фізична особа — ФОП (тоді виберіть «Нова ліцензія фізичної особи» – “Nová živnost fyzické osoby”) чи як компанія (тоді виберіть «Нова ліцензія юридичної особи» – “Nová živnost právnické osoby”)
  • Зверніть увагу, що бланк повністю чеською мовою, тому, якщо ви ще не знаєте чеської мови, ми рекомендуємо вам особисто звернутися до відділення Управління з ліцензування торгівлі – з перекладачем або другом, який розмовляє чеською мовою – і заповнити бланк разом з працівником Управління!
  • Перелік та адреси органів ліцензування в окремих містах див https://bit.ly/3M4DXoX
  • Просто виберіть місто, в якому ви перебуваєте, і знайдіть найближчий до вас офіс. Створити бізнес можна в будь-якому органі ліцензування в ЧР.

Залежно від характеру бізнесу можна здійснити також інші види реєстрації – на дорожній податок, ПДВ або й прибутковий податок за працівників.

Щодо управління ліцензування підприємницької діяльності початковим кроком буде подати заяву про декларування підприємницької діяльності або про отримання концесії. У випадку Чеського управління соціального забезпечення йдеться про повідомлення про початок підприємницької діяльності ФОП, також можна подати заяву про страхування на випадок хвороби та пенсійні накопичення самозайнятих осіб. У випадку компанії медичного страхування йдеться про повідомлення застрахованого про початок самозайнятості. Що стосується податкової служби, то необхідно заповнити форму Міністерства фінансів Чеської Республіки, через яку можна подати наступні заяви (відповідно до характеру підприємницької діяльності) – заява про реєстрацію платника податку на доходи фізичних осіб, заява про реєстрацію платника дорожнього податку, заява про реєстрацію платника податку як платника податку з доходів від залежної діяльності тощо.

УВАГА: Заповнення форми є найпростішим варіантом, який забезпечує всі обов’язкові та необов’язкові реєстрації й повідомлення. Якщо єдина реєстраційна форма не заповнена, необхідно окремо здійснити кожну реєстрацію та всі повідомлення до відповідних установ.

КРОК 2 – ВНЕСЕННЯ ЗАПИСУ В РЕЄСТР ПІДПРИЄМЦІВ

Документом для підприємницької діяльності є ліцензія на підприємницьку діяльність, зареєстрована в реєстрі підприємців. У реєстрі підприємців реєструються фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, тобто самозайняті особи. Реєстр веде Міністерство промисловості та торгівлі Чеської Республіки, а користувачами є окремі управління з питань ліцензування підприємницької діяльності. Витягом із цього реєстру ФОП засвідчує свою правосуб’єктність, тому він є офіційним документом підприємця.

Орієнтовно протягом тижня після вашого візиту в управління і подачі всіх необхідних документів, ви будете зареєстровані в реєстрі підприємців і отримаєте унікальний восьмизначний ідентифікаційний номер. Документом для підприємницької діяльності є т. зв. витяг з реєстру підприємців, який ви можете отримати в будь-якому органі ліцензування або через CzechPoint (наприклад: на Чеській пошті).

КРОК 3 – ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПЕРЕД СИСТЕМОЮ МЕДИЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Підприємництво передбачає низку обов’язків. Один з них – сплата авансових внесків на медичне та соціальне страхування. Кожна самозайнята особа, незалежно від віку, зобов’язана сплачувати зі свого бізнесу страхові внески.

Після реєстрації у нового підприємця виникають зобов’язання перед медичною страховою компанією та перед Чеським управлінням соціального забезпечення. (Якщо не була використана Єдина реєстраційна форма, то в обох випадках необхідно протягом 8 днів після реєстрації підприємницької діяльності зареєструватися у відповідній медичній страховій компанії та управлінні соціального забезпечення населення.)

Якщо це є основна підприємницька діяльність, потрібно з самого початку сплачувати щомісячні авансові внески на медичне та соціальне страхування. Однак якщо ви займаєтеся підприємництвом тільки як другорядною діяльністю, то протягом першого року підприємницької діяльності ніяких авансів сплачувати не потрібно. Тоді медичне та соціальне страхування доплачують лише після закінчення року після подання податкової декларації та Звіту про доходи та витрати самозайнятих осіб в управління соціального забезпечення та компанію медичного страхування.

Детальніше про основну та допоміжну діяльність тут.

Медичне страхування

З точки зору медичного страхування, самозайнята особа повинна протягом 8 днів повідомити про початок і закінчення діяльності, а також про всі зміни щодо імені, прізвища, зміни постійного місця проживання, найменування фірми, місцезнаходження підприємництва, ідентифікаційного номера або номер рахунку в банку.

Кожна самозайнята особа також повинна платити авансові внески на медичне страхування. Розмір внесків на медичне страхування за основною діяльністю самозайнятих осіб залежить від середньої заробітної плати, визначеної за поточний рік. Мінімальний авансовий внесок, який повинні платити самозайняті особи у 2023 році, становить 2722 чеських крони. Мінімальний внесок також необхідно платити, якщо минулий рік завершився для бізнесу зі збитком, або якщо бізнес тільки розпочався, і Звіт про доходи та витрати самозайнятого ще не подано. Авансовий внесок завжди необхідно внести до 8 числа наступного місяця.

Проте на деяких самозайнятих осіб (які виконують другорядну діяльність) мінімальна база нарахування не поширюється (наприклад, під час догляду за дітьми, досягнення права на пенсію за віком, осіб з тяжкими вадами працездатності, найманих працівників), і авансові внески не сплачуються.

Самозайняті також можуть почати належати до групи осіб, за яких сплачує страхові внески держава (наприклад: студенти, пенсіонери за віком чи по інвалідності, жінки, які доглядають за маленькими дітьми тощо). У такій ситуації ФОП повинен повідомити про цю ситуацію свою медичну страхову компанію протягом 8 днів після зміни. Обов’язок подавати Звіт про доходи та витрати самозайнятих осіб діє в усіх випадках. Після цього мінімальні авансові внески не сплачуються, а після закінчення року, після подання Звіту про доходи та витрати ФОП, здійснюється доплата страхових внесків з фактично отриманого прибутку; однак, якщо самозайнята особа мала у попередньому році прибуток, аванси потрібно сплачувати. Подібна процедура застосовується й у випадку другорядної самостійної діяльності.

особа з призупиненою діяльністю не зареєстрована в службі зайнятості, вона може сплачувати медичне страхування як «особа без оподатковуваного доходу», внесок у якого є меншим, ніж у самозайнятої особи.

Медична страховка
Добровільним варіантом є т. зв. страхування здоров’я на випадок хвороби Наприклад: молодим жінкам-підприємцям необхідно собі усвідомити, що з коштів такого страхування на випадок хвороби надається фінансова допомога під час вагітності та пологів. Сплачуючи страхування на випадок хвороби, самозайняті особи також забезпечують собі (крім інших виплат) виплату лікарняних у разі непрацездатності.

Страхування на випадок хвороби є добровільним, якщо самозайнята особа цього хоче (як у випадку основної, так і другорядної діяльності), вона повинна зареєструватися на нього заздалегідь, а потім регулярно сплачувати страхові внески (якщо платіж пропущено, страховка втрачає чинність).

Для того, щоб мати право на виплати за страхуванням на випадок хвороби, самозайнята особа повинна виконати умову мінімальної тривалості участі в страхуванні на випадок хвороби 3 місяці, та можливо й інші особливі умови для отримання інших виплат, ніж лікарняні.

Мінімальна місячна база для страхування на випадок хвороби у 2023 році становить 8000 чеських крон. Мінімальний місячний внесок на страхування на випадок хвороби на 2023 рік для самозайнятих осіб, які здійснюють основну та другорядну прибуткову діяльність і які добровільно оформили страхування на випадок хвороби, становить 168 чеських крон.

Соціальне страхування

Соціальне страхування сплачується у відповідному управлінні соціального забезпечення населення. У перший рік підприємницької діяльності як основної сплачуються щомісячні внески в мінімальному розмірі, який на 2023 рік становить 2944 чеських крон. При веденні підприємницької діяльності як другорядної протягом першого року внесок на соціальне страхування не сплачується. У наступні роки діяльності сума внесків на соціальне страхування залежить від суми доходу в попередньому податковому періоді, але завжди необхідно сплачувати хоча б мінімальні авансові внески.

Аванси на соціальне страхування завжди сплачують з першого по останній день місяця, на який авансовий внесок призначено. Відповідні платежі мають надійти на банківський рахунок управління не пізніше 20 числа наступного місяця. За певних умов можна звернутися до районного управління соціального забезпечення населення з проханням скасувати авансові внески.

Більше інформації тут:

Після закінчення фінансового року ФОП повинна подати податкову декларацію, а потім протягом одного місяця з моменту подання податкової декларації подати форму Звіт про доходи та витрати ФОП..Обидва звіти слід подати після закінчення року до кінця квітня. Звіт про соціальне страхування можна подати онлайн через «portal.cssz.cz» (але лише через скриньку даних або з електронним підписом).
Обидві форми можна отримати в районному управлінні соціального забезпечення населення, у вашій медичній страховій компанії, або ви можете завантажити їх із веб-сайту – для 2023 року форма буде доступна на початку 2024 року.

Види малого підприємництва

Відповідно до Закону про підприємницьку діяльність мале підприємництво поділяється на 2 основні групи:

 

  • Концесійне

    Для здійснення концесійного підприємництва є необхідним надання спеціального дозволу на ведення підприємницької діяльності, так званої концесії. Таке підприємництво охоплює види діяльності, в регулюванні яких держава особливо зацікавлена, наприклад: виробництво та оренда зброї та боєприпасів, проведення піротехнічних досліджень, виробництво спиртних напоїв, обмінна діяльність тощо.

  • Реєстроване

    • Ремісництво

      Для ремісничих видів діяльності необхідно мати професійну компетентність у даній професії. Сюди належать, наприклад: діяльність ковальська, столярна, малярська, годинникарська, перукарська, манікюрна та педікюрна, пекарська, кондитерська, слюсарна, теслярська, мулярська, виробництво та ремонт музичних інструментів, малярство та фарбування тощо.

    • З кваліфікаційними вимогами

      У підприємства з кваліфікаційними вимогами також потрібно мати документ для підтвердження професійних знань. Це, наприклад: виробництво машин, їх ремонт і кваліфіковане складання, хімічне виробництво, виробництво і перероблювання палива, оптика, бухгалтерський облік тощо.

    • Вільне

      Вільне підприємництво існує лише одного виду, а саме «Виробництво, торгівля та послуги». Але ця категорія охоплює 80 сфер діяльності, з яких підприємець обирає ті сфери, які йому потрібні для його бізнесу –> докладніше про безкоштовну діяльність нижче.

    Для здійснення підприємницької діяльності концесійної, ремісничої та з кваліфікаційними вимогами необхідно мати відповідну кваліфікацію,, тобто потрібно надати доказ того, що особа має достатню освіту або досвід для виконання даної роботи. Якщо самозайнята особа не має необхідної освіти, досвіду або професійних іспитів для цієї професії, вона повинна вирішити таку ситуацію шляхом прийняття відповідального представника,, який несе відповідальність за належне функціонування бізнесу та за дотримання законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, й професійних норм у даній галузі підприємництва.

    Отже, що мені потрібно, щоб відкрити такий малий бізнес?

    • Документ, що підтверджує професійну компетентність ФОП, або відповідального представника;
    • Заява про згоду відповідального представника (якщо я не маю документа, що підтверджує кваліфікацію) з призначенням на цю посаду, з офіційно завіреним підписом (якщо відповідальний представник не робить цю заяву особисто перед органом ліцензування);
    • Документ, що підтверджує законні підстави користування приміщенням, у якому самозайнята особа має юридичну адресу свого бізнесу, якщо ця адреса відрізняється від місця проживання особи.

    Заява на отримання концесії

    Умови подання заяви на отримання концесії – загальні та спеціальні умови визначені у додатку № 3 до Закону про підприємницьку діяльність. Фізична особа, яка бажає отримати концесію, повинна мати постійне місце проживання або дозвіл на перебування на території Чехії.

    Заяву на отримання концесії можна подати особисто в будь-якому органі ліцензування підприємницької діяльності незалежно від місця проживання; крім того, заяву можна надіслати до органу ліцензування підприємницької діяльності поштою або в електронному вигляді (з електронним підписом); заяву також можна подати через Czech Point.

    Заява про концесійне підприємництво завжди подається через Єдину реєстраційну форму для фізичних осіб; подання цієї форми також призведе до реєстрації в управлінні соціального забезпечення, компанії медичного страхування та податковій службі.

    Адміністративний збір за прийняття заяви на концесію становить 1000 чеських крон. Прийняття кожної наступної заяви концесію за умови, що ФОП вже зареєстрована в реєстрі підприємців, становить 500 чеських крон. Збір за оформлення заяви через Czech Point становить 50 чеських крон. Оформлення заяви в органі ліцензування підприємницької діяльності здійснюється безкоштовно. Термін прийняття рішення про надання концесії органом ліцензування підприємницької діяльності становить 30 днів.

    Заява про кваліфіковане підприємництво чи ремісництво

    При декларуванні кваліфікованої або ремісничої підприємницької діяльності процедура така ж, як і при подачі заяви на концесію. Необхідною умовою для декларування цих видів підприємництва є виконання загальних та спеціальних умов професійної компетентності. Повідомлення можна подати особисто в будь-якому органі ліцензування підприємницької діяльності, надіслати поштою, в електронному вигляді або через Czech Point. Повідомлення здійснюється через Єдину реєстраційну форму для підприємця – фізичної особи.

    Документи для повідомлення:

    • документ, що підтверджує професійну компетентність ФОП, або його відповідального представника;
    • заява відповідального представника (у разі його призначення) про згоду на призначення на посаду, підпис на заяві має бути офіційно завірений, якщо відповідальний представник не робить заяву особисто перед (будь-яким) органом ліцензування підприємницької діяльності;
    • документ, що підтверджує законні підстави користування приміщенням, у якому підприємець — фізична особа має юридичну адресу свого бізнесу, якщо ця адреса відрізняється від місця проживання особи.

    Адміністративні збори такі ж, як і у випадку подання заяви на концесію (1000 чеських крон за декларування підприємництва на початку підприємницької діяльності, 500 чеських крон за кожну наступну реєстрацію підприємницької діяльності).

    У разі дотримання умов, встановлених Законом про підприємницьку діяльність для декларування підприємницької діяльності, орган ліцензування підприємницької діяльності протягом 5 робочих днів з дня вручення повідомлення вносить запис до реєстру підприємців та видає підприємцю виписку.

    Професійна компетентність

    Для професій, які вимагають виконання спеціальних умов для ведення підприємницької діяльності, тобто професійної компетентності (розділ 7 Закону про підприємницьку діяльність), необхідно надати документи, що підтверджують професійну компетентність, тобто документи про освіту, досвід, професійні сертифікати, ліцензії та, можливо, також авторизацію — згідно з видом підприємницької діяльності:

    • ремесла — документи, що підтверджують професійну компетентність, перелічені в ст. 21 і ст. 22 Закону про підприємницьку діяльність
    • кваліфіковані та концесійні види підприємництва — документи, що підтверджують професійну компетентність, перелічені в ст. 24, або відповідно в ст. 27 та в додатках № 2 і № 3 Закону про підприємницьку діяльність
    • крім того, деякі концесійні види діяльності вимагають надання документів, необхідних для отримання дозволу іншого органу державної адміністрації.

    Однак, якщо самозайнята особа не має необхідної освіти, досвіду чи професійних іспитів для підприємницької діяльності, яка вимагає професійної компетентності, вона повинна вирішити цю ситуацію, найнявши відповідального представника в розумінні ст. 11 Закону про підприємницьку діяльність.

    Відповідальним представником має бути фізична особа, яка несе відповідальність перед підприємцем за належне ведення бізнесу та дотримання норм законодавства, застосовних до підприємництва, та професійних норм у даній сфері підприємницької діяльності. Представник повинен перебувати з підприємцем в договірних відносинах і брати участь у веденні бізнесу в «необхідному обсязі». Однак у разі прямого порушення професійних зобов’язань підприємництва, гарантованих відповідальним представником, відповідальність несе і відповідним чином карається безпосередньо ФОП, яка здійснює підприємницьку діяльність.

    ВІЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

    У цьому випадку ФОП повинні відповідати лише загальним умовам, оскільки професійна компетентність у вільних видів підприємницької діяльності не вимагається. Повідомлення здійснюється так само як і при концесійній або ремісничій діяльності, через Єдину реєстраційну форму для фізичних осіб, до якої додається документ, що підтверджує правові підстави користування приміщенням, в якому знаходиться юридична адреса підприємця, якщо вона відрізняється від місця проживання декларанта.

    На відміну від попередніх видів підприємництва, вільні види підприємницької діяльності дозволяють вести бізнес навіть без спеціальної професійної кваліфікації. То що це за діяльність?

     

    • Рекламна діяльність, маркетинг, медійне представництво;
    • Діяльність з проєктування, аранжування, дизайнерська та модельна діяльність;
    • Фотографічні послуги;
    • Діяльність з письмового та усного перекладу;
    • Надання програмного забезпечення, ІТ-консультацій, обробки даних, хостингу та пов’язаної діяльності та діяльність веб-порталів;
    • Функціонування туристичного агентства та екскурсоводська діяльність;
    • Позашкільне виховання та навчання, організація курсів, навчання, в тому числі лекторська діяльність;
    • Експлуатація закладів культури, культурно-освітніх та видовищних закладів, організація культурно-видовищних, розважальних заходів, виставок, ярмарків, показів тощо;
    • Експлуатація фізкультурно-спортивних споруд та організація спортивних заходів;
    • Побутове прання, прасування, ремонт одягу, предметів інтер’єру та особистих речей і їх обслуговування;
    • Ремонт та обслуговування побутових товарів;
    • Надання сімейно-побутових послуг;
    • Підготовка та розробка технічних пропозицій, графічні та креслярські роботи;
    • Скляні роботи, обрамлення та виготовлення паспарту;
    • Декоративно-прикладна обробка металів;
    • Шліфування технічного та ювелірного каменю;
    • Виробництво та обробка скла;
    • Деревообробка, виготовлення дерев’яних, коркових, плетених та солом’яних виробів;
    • Виробництво текстилю, текстильних виробів, одягу та аксесуарів до одягу;
    • Виробництво та ремонт взуття, сумок та шорно-сідельних виробів;
    • Оренда та прокат рухомого майна;
    • Послуги розміщення;
    • Складування, пакування товарів, вантажно-розвантажувальні та технічні роботи на транспорті;
    • Технічне обслуговування автотранспортних засобів та приладдя до них;
    • Опосередковування торгівлі та послуг;
    • Гуртова та роздрібна торгівля;
    • Ломбард та роздрібна торгівля вживаними товарами;
    • Виробництво шкільного та офісного приладдя, виготовлення не дорогоцінних ювелірних виробів, сувенірів тощо;
    • Виробництво, ремонт та обслуговування спортивних товарів, ігор, іграшок та дитячих колясок;
    • Виробництво велосипедів, інвалідних візків та інших безмоторних транспортних засобів;
    • Виготовлення та ремонт оббивних виробів;
    • і т.п.

    Розмежування діяльності на основну та другорядну

    Базова підприємницька діяльність ФОП є основною діяльністю, і під час її здійснення самозайнята особа повинна сплачувати аванс на медичне та соціальне страхування. Підприємницька діяльність у цій формі є переважним джерелом доходу.

    Навпаки, другорядна підприємницька діяльність слугує більше додатковим доходом. Відрізняються, перш за все, умови сплачування обов’язкових зборів і авансових внесків. Другорядна підприємницька діяльність здійснюється фізичними особами-підприємцями, якщо вони відповідають деяким умовам, визначеним законодавством. Зокрема, це передбачає надання документального підтвердження одного з таких фактів:

    • Ви – найманий працівник (і роботодавець сплачує за Вас страхові внески);
    • Звичайна або дострокова пенсія за віком;
    • Право на пенсію по інвалідності;
    • Право на допомогу по догляду за дитиною, виплати під час відпустки по вагітності та пологах з коштів страхування на випадок хвороби;
    • Особистий догляд за дитиною до 10 років;
    • Студент (до 26 років, якщо постійно готується до майбутньої професії).

    При переході з основної діяльності на другорядну (наприклад, при виході на роботу або при дотриманні інших умов для другорядної діяльності) змінюються лише авансові внески за відповідним режимом другорядної діяльності.

    Підприємницька діяльність без ліцензії

    Однак, виходячи з положень Цивільного кодексу, це так у деяких галузях можна вести бізнес навіть без відповідної ліцензії.. З точки зору цього закону мале підприємництво є лише однією з форм підприємницької діяльності.

    Без ліцензії на мале підприємництво ви можете вести бізнес, наприклад, у таких галузях, як:

    • сільськогосподарське виробництво;
    • лісове та водне господарство,
    • авторська діяльність;
    • незалежні професії (актори, музиканти, письменники);
    • лікарі;
    • експерти;
    • маклери;
    • адвокати;
    • податкові консультанти тощо.

    Іноді, однак, може бути вигідніше й для цієї діяльності мати ліцензію, наприклад, з міркувань оподаткування.

    Один підприємець може вести кілька видів діяльності, але за умови наявності відповідної ліцензії на кожну з них.

    ФОП (OSVČ) як роботодавець

    Якщо самозайнята особа стає роботодавцем, тобто має працівників за основним трудовим договором (ОТД), договором на виконання робіт (ДВР) або договором про трудову діяльність (ДТД) – він повинен зареєструватися у відповідних органах як роботодавець (тобто у податковій службі, компанії медичного страхування, Чеському управлінні соціального забезпечення тощо).

    Це створює різні зобов’язання перед працівником, наприклад, після реєстрації в податковій службі роботодавець повинен подавати щомісячні звіти; також він повинен укласти законом передбачене страхування відповідальності роботодавця за збиток у разі нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання тощо.

    У відповідному управлінні соціального забезпечення населення заповняють заяву про внесення до реєстру роботодавців, а також для кожного працівника – повідомлення про прийняття на роботу.

    В податковій службі необхідно зареєструватися за формою – заявою про взяття на облік фізичної/юридичної особи платника податку на прибуток як платника податку на доходи від залежної діяльності та функціональних благ (ОТД, ДТД) або податку на доходи, що утримується шляхом відрахування за спеціальною ставкою податку (ДВР) .

    У разі зняття з обліку в реєстрі роботодавців необхідно заповнити бланк заяви про зняття з обліку в реєстрі роботодавців.

    У випадку компанії медичного страхування подається заява та реєстраційна форма роботодавця або колективне повідомлення роботодавця; зняття з обліку відбуватиметься за тією ж формою.

    Основні обов’язки підприємця

    Закон про підприємницьку діяльність накладає на самозайнятих підприємців також кілька важливих обов’язків, які вони повинні виконувати під час своєї діяльності. До них, зокрема, відносяться:
    &nbsp

    1. Діяти під назвою своєї компанії та вказувати свої ідентифікаційні дані (ім’я, назва, юридична адреса) у діловій документації (рахунках-фактурах тощо);
    2. Правильно позначити заклад із зазначенням основної інформації (відповідальна особа, номер закладу, ідентифікаційний номер, години роботи);
    3. Забезпечити участь відповідального представника в необхідному обсязі, якщо підприємницька діяльність ведеться через нього;
    4. Відповідати за кваліфікаційну придатність працівників до виконання професії, встановлену спеціальними нормативно-правовими актами, за знання правил техніки безпеки та нормативних актів, що регламентують охорону здоров’я населення;
    5. Забезпечити у закладі, призначеному для продажу товарів або надання послуг споживачам, у час продажу чи роботи присутність особи, яка володіє чеською чи словацькою мовами;
    6. Спілкуватися з відповідними органами ліцензування – підтвердити свою особу та особу працівників, які ведуть ваш бізнес, або відповідальних представників, повідомляти про зміни, що стосуються його бізнесу (наприклад, адресу зареєстрованого офісу та місце діяльності, переривання діяльності, припинення діяльності).

    Бухгалтерія ФОП (OSVČ)

    Фізична особа-підприємець може вести бухгалтерський облік у трьох формах – облік доходів, податковий облік або (подвійна) бухгалтерія.

    Найпростішими для самозайнятої особи-початківця є облік доходів (якщо він хоче оподатковувати доходи за фіксованою ставкою витрат) та податковий облік, оскільки в цьому випадку достатньо вести облік лише двох основних статей – доходів/витрат та активів/пасивів.

    Нижче ви знайдете коротке ознайомлення з цими основними методами обліку.

    • Облік доходів
      Самозайнята особа, яка бажає застосувати для оподаткування витрати у відсотках до доходу (витрати за єдиною ставкою), зобов’язана вести облік доходів та реєструвати дебіторську заборгованість, що виникає у зв’язку з діяльністю, від якої отримано дохід. Точна форма ведення обліку доходів законодавством не встановлена. 

      Досить чітко вести облік доходів у вигляді простої таблиці, де фіксується зокрема текстовий опис доходу, дата, сума та/або інші дані відповідно до конкретних потреб (виду) підприємницької діяльності ФОП. Це ж стосується й обліку дебіторської заборгованості. – має містити принаймні словесні та часові позначки, включаючи дату оплати та посилання на відповідний документ (рахунок-фактуру тощо).

      Особливу увагу самозайнятим особам слід звернути на розрахунки готівкою – загалом, кожен суб’єкт податку зобов’язаний постійно вести облік розрахунків готівкою, якщо в рамках своєї підприємницької діяльності чи самозайнятості він отримує та видає готівку.

      У цьому контексті не можна забувати й про облік немонетарних доходів (наприклад, взаємозаліки дебіторської та кредиторської заборгованості).

    • Податковий облік
      Податковий облік ФОП не є «бухгалтерським обліком» у прямому сенсі цього слова – це дуже проста система реєстрації лише двох основних статей (доходів/витрат та активів/пасивів).

      Самозайнята особа вестиме податковий облік, якщо хоче вказати у своїй декларації про доходи витрати за реальним станом, тобто за окремими документами, які мають бути належним чином зареєстровані та архівовані.

      Його точне визначення та відповідну інформацію наведено в Законі № 586/1992 Зб., Про податки на доходи.

      Самозайнята особа вестиме податковий облік, якщо хоче вказати у своїй декларації про доходи витрати за реальним станом, тобто за окремими документами, які мають бути належним чином зареєстровані та архівовані.

      Податковий облік необхідно вести таким чином, щоб можна було визначити та підтвердити правильну суму часткової бази оподаткування згідно зі ст. 7 Закону; проте податковий облік не дають реалістичної картини економічного становища підприємця.

      Для підприємців важливе наступне розрізнення доходів: 

      • податкові надходження, наприклад, реалізація (продаж) послуг, продуктів і товарів, транспорт, енергія, заробітна плата, операційні накладні витрати,
      • неподаткові надходження, наприклад, вклади підприємця, отримані позики та кредити.

      У податковому обліку мають бути зазначені всі грошові та негрошові надходження, отримані самозайнятою особою готівкою, на рахунок або фізично протягом року. У обліку повинні бути зазначені всі витрати, що не підлягають оподаткуванню, а також амортизація основних засобів, витрати харчування у відрядженнях і витрати на автомобіль.

      Немає необхідності ділити дохід за видами, суму витрат одного виду можна фіксувати у сукупності (наприклад, поштові витрати за місяць), можна фіксувати незалежно від дати оплати, якщо її зроблено протягом календарного року.

      Неважливо, як ФОП веде облік майна, але завжди має складати інвентаризацію майна станом на 01.01. та 31.12. календарного року; необхідно провести інвентаризацію довгострокових матеріальних активів, запасів, дебіторської заборгованості та зобов’язань. Такий облік практично зв’язаний з податковою декларацією, у якій зазначаються початковий і кінцевий стан.

      Усе, що фіксується у записах, має бути підтверджено документами, які архівуються разом із записами за всі податкові періоди, для яких не минув період нарахування податку.

      Якщо самозайнята особа є платником ПДВ, вона повинна вести облік для нарахування ПДВ. Податковий облік також можна скоригувати так, щоб він відповідав вимогам ст. 100 Закону про ПДВ.

      Податковий облік можна вести в електронному вигляді в спеціальних програмах або тільки в таблицях Excel; також його можна писати від руки. Однак вести його слід точно, щоб податкова служба у будь-який момент могла його перевірити. Ведення податкового обліку засноване на двох основних книгах – Журналі обліку доходів і витрат та Книзі дебіторської заборгованості та зобов’язань.

      У журналі обліку доходів і витрат ведеться облік доходів і витрат від підприємницької діяльності. Необхідно розрізняти статті, які впливають на базу оподаткування (визнаються як податкові), і доходи та витрати, які не впливають на базу оподаткування (не визнаються як податкові). Також журнал містить усі податкові документи щодо доходів і витрат, що проходять через банківський рахунок, і готівки, що проходить через касу.

      Записи в книзі обліку дебіторської та кредиторської заборгованості (можуть бути дві окремі книги) повинні містити основні відомості – дати надходження, суму, терміни платежу, дані про здійснення платежу, у тому числі відмітку про те, де оплата зафіксована (касовий чек, виписка з рахунку). Для кращого розуміння стану бізнесу рекомендується вести інші «книги» – наприклад, облік майна, ПДВ, можливо й облік заробітної плати та інші дані, якщо самозайнята особа має найманих працівників.

      Самозайняті платники ПДВ і неплатники ПДВ ведуть журнал обліку доходів і витрат різним способом. Для платника ПДВ простого податкового обліку недостатньо (див. ст. 100 Закону про ПДВ). Необхідно вести допоміжний облік. Рух грошей фіксується в журналі обліку доходів і витрат, визначальною для ПДВ є дата здійснення оподатковуваної операції. Саме це фіксується в обліку для цілей ПДВ.

    • Подвійний бухгалтерський облік
      Бухгалтерський облік як такий регулюється Законом 563/1991 Sb. про бухгалтерський облік і призначений для детального відображення господарювання підприємця. Бухгалтерський облік зобов’язані вести підприємці, зареєстровані в комерційному реєстрі. Бухгалтерський облік включає зокрема дані про стан майна, його рух, активи, зобов’язання, витрати, доходи. Проте фізична особа-підприємець на практиці зазвичай не веде повноцінний облік і буде використовувати простіші інструменти, згадані вище.

    Податкові зобов’язання ФОП (OSVČ)

    Після початку підприємницької діяльності самозайнята особа з постійним місцем проживання або перебування в Чехії повинна зареєструватися як платник податку на доходи фізичних осіб. Строк подання заяви про реєстрацію платника податку на доходи фізичних осіб становить 15 днів.

    Після реєстрації підприємства в податковій службі (через Єдину реєстраційну форму або безпосередньо в податковій службі) ця служба надсилає рішення про реєстрацію та присвоїть ідентифікаційний податковий номер (ІПН), який ФОП повинен використовувати при спілкуванні з податковою або вказувати в податкових документах.

    Після закінчення поточного року ФОП, яка не звільнена від цього обов’язку, повинна подати податкову декларацію та сплатити податок на доходи, а також подати Звіт про доходи та витрати до Чеського управління соціального забезпечення та у компанію медичного страхування. Останній день подання податкової декларації – 1 квітня наступного року, і в цей же день необхідно сплатити нарахований податок; якщо самозайнята особа користується послугами податкового консультанта, термін подання податкової декларації переноситься на кінець червня.

      • Податкова декларація

    Починаючи з 2023 року самозайнята особа повинна подати податкову декларацію лише в тому випадку, якщо в попередньому році її дохід від підприємницької діяльності перевищував 50 000 чеських крон.

    Починаючи з 2023 року самозайнята особа повинна подати податкову декларацію лише в тому випадку, якщо в попередньому році її дохід від підприємницької діяльності перевищував 50 000 чеських крон.

    Податкова декларація заповнюється за формою або можливо (якщо у ФОПа є скринька даних) подати її в електронному вигляді з терміном подання замість до 1 квітня до 2 травня.

    Обсяг податкових зобов’язань самозайнятих осіб залежить, серед іншого, від розміру доходу від підприємницької діяльності. Якщо річний дохід самозайнятої особи становить менш як 1 мільйон чеських крон, для цілей оподаткування достатньо вести облік доходів на основі відсоткових витрат (у відсотках до суми доходу платника) або податковий облік. Проте, якщо останнє податкове зобов’язання перевищує 30 000 чеських крон, у наступному податковому періоді підприємець повинен сплачувати авансові внески з податку на прибуток.

    Проте, якщо самозайнята особа досягає обороту понад 2 мільйони чеських крон, вона стає обов’язковим платником ПДВ, повинна зареєструватися як платник і відповідно налаштувати свій облік відповідно до Закону про ПДВ (235/2004 Зб.).

    Самозайнята особа також може добровільно зареєструватися як платник ПДВ і в цьому випадку також повинна вести облік відповідно до Закону про ПДВ; однак для осіб, які підприємницьку діяльність тільки починають, це зазвичай не є необхідним або доцільним. Втім під час подальшого розвитку бізнесу необхідно слідкувати за тим, чи для ФОПа не виникне обов’язок реєструватися як платник ПДВ (ліміт обов’язку реєструватися як платник ПДВ становить 2 мільйони чеських крон обороту за 12 або менше послідовних календарних місяців). Реєстрацію необхідно здійснити протягом 15 днів після закінчення календарного місяця з дня перевищення цього обороту. Самозайнята особа, яка є платником ПДВ, повинна щомісяця подавати податкову декларацію та, у разі наявності недоїмки, сплачувати податок завжди до граничного терміну подання податкової декларації, тобто до 25 числа наступного місяця. Загалом, бути платником ПДВ вигідніше, якщо більшість клієнтів є платниками ПДВ. Проте для малого підприємця бути платником ПДВ досить вимогливо з адміністративної точки зору. Він повинен оформляти податкові документи для покупців, вести облік для цілей оподаткування, подавати декларації з ПДВ і, перш за все, дотримуватися термінів подання податкових декларацій. Документація повинна зберігатися в архіві протягом 10 років. Якщо оборот відповідно до Закону про ПДВ перевищує за попередній звітний період 25 мільйонів чеських крон, необхідно обов’язково вести з наступного року бухгалтерський облік.

    Одним з основних обов’язків платника ПДВ є регулярне подання до податкової служби контрольного звіту, який замінив колишню окрему виписку з обліку для цілей нарахування ПДВ (проте контрольний звіт не замінює податкову декларацію). Періодом відстеження, за який подається контрольний звіт, є для юридичних осіб календарний місяць, а для фізичних осіб він відповідає податковому періоду для цілей подання податкової декларації з ПДВ (зазвичай на 25-й день після кінець податкового періоду, тобто місяця або кварталу); подається разом із декларацією з ПДВ. Контрольний звіт можна подати лише в електронному вигляді на електронну адресу приймальні податкової служби, а дані в контрольному звіті наводяться у форматі та структурі, опублікованій податковою інспекцією. Для складання контрольного звіту можна використовувати податковий онлайн-портал ЕПВ Фінансової адміністрації.

      • Оподаткування доходів

    Існують два основні підходи до оподаткування самозайнятих осіб – на основі фіксованої ставки витрат (відсоток від доходу) і доходу, визначеного на основі податкового обліку.

    Існують два основні підходи до оподаткування самозайнятих осіб – на основі відсоткової ставки витрат (у відсотках до суми доходу платника) і доходу, визначеного на основі податкового обліку. Перевагою методу відсоткових витрат є адміністративна простота.

    A. на основі відсоткових витрат (у відсотках до суми доходу платника)
    (пункт 7 статті 7 Закону про податок на прибуток)

    Якщо самозайнята особа хоче використати для оподаткування витрати у формі відсотка від доходу (відсоткову ставку), то взагалі нема потреби вести податковий облік. Однак необхідно підтверджено зафіксувати доходи (грошові та немонетарні), дебіторську заборгованість, а також бізнес-активи. Податкові витрати не підтверджуються документально, а розраховуються у відсотках від доходу.

    Однак оподаткування за відсотковою ставкою витрат не завжди є фінансово вигіднішим (навіть якщо воно адміністративно простіше) – вигідне воно лише при менших доходах, цей метод оподаткування можна використовувати лише у випадку доходів до 2 мільйонів чеських крон. Водночас самозайняті особи, які користуються відсотковою ставкою, зможуть продовжувати користуватися податковими пільгами для подружжя та пільгами на дітей.

    Відсотки паушальних витрат розраховуються в залежності від виду підприємницької діяльності

        • 80%, не більше 1 600 000 чеських крон на рік, з доходів від ремісничого, сільськогосподарського виробництва, лісового господарства та водного господарства, що здійснюються як самостійна діяльність, та з інших доходів від сільськогосподарського виробництва;
        • 60%, максимум 1 200 000 чеських крон на рік, з доходів від вільного, кваліфікованого та концесійного підприємництва;
        • 40%, максимум 800 000 чеських крон на рік, з доходів від підприємницької діяльності, яка не потребує ліцензії (наприклад, з промислових або інших прав інтелектуальної власності, авторських прав);
        • 30%, максимум 600 000 чеських крон на рік, наприклад, від доходу з оренди.

    Якщо самозайнята особа має кілька видів доходів, для яких застосовуються різні відсотки паушальних витрат, то окремі доходи обліковуються окремо, а у податковій декларації до окремих видів доходів застосовується відповідний відсоток витрат.

    Не можна поєднувати оподаткування одних доходів за відсотковою ставкою та інших доходів – за фактичними витратами.

    Якщо ФОП є платником ПДВ, то можна також застосувати витрати у відсотках від доходу, але при цьому необхідно вести податковий облік для цілей ПДВ та архівувати податкові документи.

    Однак у деяких випадках відсоткове оподаткування витрат застосувати неможливо, наприклад, в особливих випадках спільної власності чи у випадку об’єднань без правосуб’єктності.

    Для самозайнятих осіб має оподаткування за відсотковою ставкою витрат ряд переваг; перш за все, що ФОП не повинен вести бухгалтерський або податковий облік, а це означає, що йому не загрожують, серед іншого, санкції за неповний, непереконливий бухгалтерський або податковий облік. У цьому випадку самозайнята особа не зобов’язана складати річну фінансову звітність, робити складні розрахунки амортизації основних засобів чи вести інші встановлені книги; він не обтяжений оцінкою того, які видатки є застосовними для цілей оподаткування тощо.

     

    B. Оподаткування на основі податкового обліку
    Основною метою податкового обліку є визначення бази оподаткування для розрахунку податкових зобов’язань. У випадку високих витрат і доходів використовувати для оподаткування податковий облік більш доцільно, ніж оподаткування за єдиною ставкою, оскільки тут не застосовуються обмеження, як у випадку оподаткування за єдиною ставкою.

    Якщо самозайнята особа є платником ПДВ, вона повинна вести облік для нарахування ПДВ. У такому випадку необхідно скоригувати податковий облік так, щоб він відповідав вимогам ст. 100 Закону про ПДВ.

    Після податкової декларації самозайняті особи повинні подати Звіт про доходи для цілей соціального та медичного страхування (див. вище).

    Дорожній податок – якщо самозайнята особа використовує у своїй діяльності автомобіль, вона повинна щоквартально платити аванс на дорожній податок та подати після закінчення року податкову декларацію (не пізніше 31 січня наступного року).

    Кредити для підприємців-початківців

    Однією з основних проблем самозайнятого підприємця-початківця та новоствореної компанії є фінансування підприємницької діяльності. Для малих підприємств-початківців доступ до фінансування завжди складніший, ніж для великих компаній. Кредити надають як банки, так і різні інші фінансові установи.

    Спектр кредитів коливається в діапазоні від десятків тисяч до мільйонів крон, зазвичай їх необхідно гарантувати майном або часткою в компанії. Кредитна установа вимагатиме надати базову бізнес-документацію – наприклад, розроблений бізнес-план тощо. До кредитів для підприємців можна віднести, наприклад, контокорентний кредит або кредитну картку з кредитним лімітом. Цільовий кредит має у більшості випадків менші відсотки, ніж нецільовий.

    Можливість отримання державної підтримки – кредиту та гарантії Народного банку розвитку

    Підприємці-початківці можуть отримати від служби зайнятості субсидію на відкриття індивідуального бізнесу, цього року в розмірі приблизно до 240 000 крон.

    Підприємці-початківці (ФОП та ТОВ) мають також можливість отримати державну підтримку у вигляді пільгових кредитів та гарантій від Національного банку розвитку (далі НБР). Це банк, який є спеціальним суб’єктом господарювання з мажоритарною участю держави і надає підтримку малим і середнім підприємцям у формі затверджених урядом програм, саме за допомогою вигідних кредитів.

    Важливо точно вказати, на які цілі будуть гроші для підприємництва використані, НБР не надає безцільових кредитів. Окрім кредитів він НБР можна отримати також спеціальну гарантію, яка сприятиме отриманню звичайного комерційного кредиту від комерційних банків.

    Інші способи підприємницької діяльності

    ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕРЕЗ ТОВ (s.r.o.)

    Абревіатура «ТОВ» означає ще одну форму підприємницької діяльності – форму товариства з обмеженою відповідальністю. Ця форма бізнесу відрізняється від індивідуального підприємця у багатьох аспектах. ТОВ є юридичною особою, з якою партнер пов’язаний правом власності. Простіше кажучи, йдеться про створення компанії як такої.

    Звичайно, заснування ТОВ має низку формальних вимог, що є складнішим, ніж розпочати підприємницьку діяльність як ФОП. Але ця форма має й велику перевагу, наприклад, у тому, що вона захищає власність підприємця, який несе відповідальність за підприємницьку діяльність лише до суми свого вкладу в ТОВ.

    Створення ТОВ складається з кількох етапів, пов’язаних між собою матеріально та за часом. Перш ніж починати формальні кроки щодо державних органів, майбутній підприємець повинен прояснити ряд основних моментів. Перш за все, потрібно вибрати предмет підприємницької діяльності (рекомендується підготувати хоча б простий бізнес-план), назву компанії, місцезнаходження компанії, або виробництва, розглянути розмір статутного капіталу.

    • Установче рішення / Договір про заснування
      Установчим документом про заснування ТОВ є письмове Установче рішення або, у випадку кількох учасників, Договір про заснування ТОВ, який набуває чинності після складення нотаріального запису та підпису учасника (усіх учасників). Щоб скласти його у нотаріуса, потрібні особисті документи учасників, або керівників, згода власника об’єкта нерухомості на розташування місцезнаходження товариства, довідка про несудимість для керівників (у випадку іноземця також довідка з країни походження) та афідевіт доброчесності керівників із завіреними підписами. Договір про заснування має містити принаймні основні дані – назву компанії, адресу головного офісу, визначення учасників, предмет діяльності, розмір статутного капіталу та часток учасників, імена та адреси керівників.

       

      Статутний капітал товариства ТОВ на цей час може становити лише 1 чеську крону, однак з практичних міркувань рекомендується встановити принаймні кілька десятків тисяч крон.

    • Ліцензія на підприємницьку діяльність
      Для початку діяльності ТОВ необхідно отримати ліцензію на підприємницьку діяльність в органі ліцензування; заяву можна подати особисто, поштою або в електронному вигляді за допомогою єдиної реєстраційної форми (реєстраційної форми). Необхідною підставою для подання заяви є нотаріальний запис про заснування товариства. Після сплати збору в розмірі 1000 чеських крон підприємець отримає виписку з реєстру підприємців та ідентифікаційний номер (ІНО), а потім від податкової служби – ідентифікаційний податковий номер (ІПН). Для деяких видів підприємницької діяльності необхідно призначити відповідального представника.
    • Банківський рахунок
      Одним перших практичних кроків на початку підприємницької діяльності є також відкриття банківського рахунку, на який буде сплачений фінансовий внесок у компанію, який таким чином стає її власністю. Для його відкриття необхідні посвідчення особи та Установчий документ (Договір про заснування). Банк видасть підтвердження про погашення статутного капіталу.
    • Внесення запису в ТР
      Протягом 90 днів з моменту створення компанії необхідно подати пропозицію про внесення запису в Торговий реєстр; пропозицію можна подати особисто (оплата 6000 крон) або через нотаріуса (приблизно 2700 крон, дуже швидка реєстрація). До заяви необхідно додати Установчий документ (засновницький договір), ліцензію на підприємницьку діяльність, довідку про несудимість для всіх керівників, виписку з реєстру нерухомості (підтвердження юридичної адреси компанії) та підтвердження від банку про виконання депозитного зобов’язання. Компанія створюється в день реєстрації в Торговому реєстрі.
    • Реєстрація в податковій службі
      Після реєстрації в торговому реєстрі нова компанія повинна протягом 15 днів зареєструватися в місцевій податковій службі.
    • Скринька даних
      Юридична особа, зареєстрована в торговому реєстрі, автоматично отримує цифрову адресу, т.зв. скриньку даних. Керівник компанії повинен отримати права доступу в найближчому відділенні Czech POINT та негайно активувати скриньку даних.
    • Реєстрація платника ПДВ
      Платником податку на додану вартість є особа, яка здійснює господарську діяльність, тобто товариство з обмеженою відповідальністю Платником ПДВ є платник податку з місцезнаходженням в Чеській Республіці, оборот якого за максимум 12 попередніх послідовних календарних місяців перевищує 2 000 000 чеських крон.
    • Бухгалтерський облік
      Бухгалтерський облік регулюється Законом 563/1991 Зб. (Закон про бухоблік зі змінами та доповненнями). Перелік осіб, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, наведено в пункті 2 статті 1 Закону про бухоблік. Бухгалтерський облік зобов’язаний вести підприємець, зареєстрований у Торговому реєстрі, тому цей обов’язок поширюється на всі товариства з обмеженою відповідальністю Законом про бухоблік передбачено, що підприємства – одиниці бухгалтерського обліку ведуть подвійні записи про стан і рух майна та інших активів, зобов’язань, у тому числі боргів та інших зобов’язань, а також про витрати та доходи та результати господарювання. Ведення бухгалтерського обліку ТОВ вже вимагає відповідних професійних знань.
    • Купівля наявної компанії
      Створення ТОВ вимагає певного часу та адміністративних зусиль. На практиці можна заощадити й те, й інше, якщо майбутній підприємець придбає вже створену «порожню» компанію, яка відповідає всім вимогам законодавства і може бути одразу адаптована під потреби майбутнього підприємця. Схожим є також надання повноважень певній особі на створення компанії відповідно до потреб майбутнього підприємця.

    ЗДІЙСНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРЕЗ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО (a.s.)
    Створити акціонерне товариство, щоб розпочати підприємницьку діяльність, складніше, і підприємці-початківці зазвичай не обирають цю форму бізнесу саме з практичних міркувань.

    Припинення або продовження підприємницької діяльності

    Підприємець може припинити свою підприємницьку діяльність в будь-який час без пояснення причини. Термін припинення діяльності жодним чином не обмежений, підприємець може вказати період, на який діяльність припиняє, але також може перервати її на невизначений термін.

    Проте про припинення діяльності на термін понад 6 місяців підприємець зобов’язаний заздалегідь письмово повідомити у відповідний орган ліцензування. Підприємницька діяльність призупиняється з дати вручення повідомлення про призупинення підприємницької діяльності органу ліцензування або з більш пізньої дати, зазначеної в повідомленні.

    Про продовження підприємницької діяльності підприємець зобов’язаний завчасно письмово повідомити орган ліцензування. Про призупинення та відновлення діяльності також необхідно повідомити Чеське управління соціального забезпечення та відповідну компанію медичного страхування.

    Початок або завершення діяльності в місці провадження діяльності
    Підприємець веде свій бізнес у певному місці – місці провадження підприємницької діяльності. Місцем ведення бізнесу може бути власна квартира підприємця або окремі кімнати та приміщення; це також може бути кіоск або просто торговий автомат, розташований де завгодно.

    На вимогу органу ліцензування підприємець зобов’язаний підтвердити право власності або право користування об’єктом чи приміщеннями, що є місцем провадження діяльності. Підприємець також зобов’язаний забезпечити придатність такого місця для здійснення підприємницької діяльності відповідно до спеціальних правових норм (наприклад, Закону про будівництво).